«Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий.
Дорога колосиста
Звивається, мов змій.»
М. Рильський
130 років тому, 19 березня 1895 року, у весняному Києві, на «тихій вулиці Тарасівській» народився майбутній поет, публіцист, перекладач, літературознавець, громадський діяч, людина, яка любила природу, пісні, музику, театр, риболовлю, друзів – одним словом, життя в усіх його проявах!
Максим Рильський - «неокласик», «poeta maxima» (М. Зеров) шукав гармонію в слові, вишукану ритміку, глибокі метафори, символічні образи, класичну вишуканість.
Максим Рильський – один із небагатьох українських поетів, що отримали офіційне визнання ще за життя: літературні нагоди, державні посади, видання книг. Проте, не уник переслідувань та ув’язнення!
Максим Рильський народився у шляхетній родині. Батько митця, Тадей Рильський, польський аристократ, відомий етнограф, громадський і культурний діяч, економіст; товаришував та співпрацював із Лисенком, Косачем, Старицьким, Антоновичем та іншими представниками «Старої громади». Мати, Меланія Федорівна, хоч і була із простої селянської родини, любила читати, знала багато народних пісень та й сама співала дуже гарно.
Писати вірші Максим Рильський почав рано: перший вірш був написаний у 7 –річному віці, а у 15 років – побачила світ перша збірка «На білих островах». А вже у 18 років він заявив про себе, як серйозний поет, видавши збірку «Під осінніми зорями».
Поетичний стиль Рильського формувався під впливом античної культури, європейського гуманізму та української класики.
Одна за одною з’являються поетичні збірки: «На узліссі» (1918), «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1925), «Поеми» (1925), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929).
З 1935 р. М. Рильський завідував літературною частиною Київського театру опери та балету, одночасно очолював відділ поезії журналу «Радянська література».
Упродовж 1930-х до початку 1960-х років М. Рильський створив 35 поетичних збірок, серед яких – «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (обидві – 1940), «Слово про рідну матір» (1942), «Троянди і виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (обидві – 1964), чотири книжки ліро-епічних поем та ін.
Професійна діяльність Максима Тадейовича, як перекладача дозволяє робити широкі узагальнення, спрямовуючи їх на розвиток перекладацьких шкіл в Україні. Максим Рильський не лише багато перекладав, (із 17 мов світу!), а й утверджував і розвивав нові погляди в перекладацьких школах, набуті ще М. Старицьким, П. Кулішем, Лесею Українкою, І. Франком, М. Вороним.
Максиму Рильському належить понад 50 книг перекладених творів. Не менш вражаючим є кількість поетів різних країн, твори яких стали об’єктом перекладу.
Досконало володіючи технікою перекладу, Максим Тадейович відкрив для українського читача багато творів і зарубіжної класики. Особливе місце в перекладацькому доробку займають твори французької поезії та драматургії (Корнель, Расін, Буало, Вольтер, Беранже, Гюго, де Мюссе, Готьє, Малларме, Верлен, Ростан та ін.), оскільки, перекладач прекрасно знав французьку мову.
Цікавими з боку перекладу для М.Рильського були і твори Шекспіра, Андерсена, Гете, Емінеску, Гейне. Крім того, у перекладацькій спадщині наявні переклади італійських, іспанських, норвезьких, латинських, туркменських, башкирських, єврейських, вірменських та інших поетів. Для Максима Рильськогобуло дуже важливим апробувати українське слово на кращих зразках світової літератури, утверджуючи його в європейському контексті.
Вірші Рильського, перекладалися багатьма іноземними мовами та відіграли вагому роль у розвитку української поезії в сучасній світовій літературі й музичному мистецтві.
Великий внесок зробив Максим Рильський як організатор науки. Впродовж 1942-1964 рр. він очолював Інститут народної творчості і мистецтва (нині - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАНУ). 1943 року його обрано академіком Академії наук України.
Та, мабуть, Максим Тадейович і сьогодні може слугувати взірцем для наслідування! Життя треба любити й проживати цікаво та з гідністю!
