7 червня виповнилось 100 років від дня народження лауреата премії ім. Максима Рильського (1993) — Віля Григо́ровича Гри́мича (1925-2016). Премія за кращий художній переклад була вручена письменникові за талановиті інтерпретації творів слов'янського світу: Ц. Космача, А. Інголича, Б. Нушича, Й. Несвадби, Р. Яшика, М. Пашека.
Народившись у Москві, Віль Гримич закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, а згодом — аспірантуру.
Віль Гримич — людина широкої культури, він майстерно перекладав з 40-ка мов світу різні за жанрами твори: казки, поезії, повісті, романи, драматургію. Перекладачеві вдалося передати глибинний зміст та поетику мов світової літератури.
Недаремно Віль Гримич був член-кореспондентом Словенської Академії наук і мистецтв.
Віль Гримич займався ще й дослідницькою роботою, писав есе в періодиці й книжках про іншомовні літератури, міжлітературні взаємини, зарубіжну україніку й шевченкіану.
Віль Гримич мав можливість працювати, як письменник так і науковець у відомих виданнях України: газетах «Літературна Україна» та "Молодь України», в журналі «Дніпро», обіймав посаду головного редактора видавництва «Молодь».
Завдяки наполегливій праці Віля Гримича маємо можливість насолоджуватися такими творами світових класиків: «Джура. Далека пустеля» Ульмаса Умарбекова, «Золота риба» Узбецька Нар. Казка, Казки (збірка) Шарля Перро, Ганса Крістіана Андерсена, Редьярда Кіплінґа, Оскара Уайльда, Вільгельма Ґрімма, Якоба Ґрімма, Захаріаса Топеліуса, Вільгельма Гауфа, Едуаре Рене Лефевре де Лабуле, Божена Нємцова, Павола Добшинського, Ангела Каралійчєва, Ференца Мора, Йоана Славіча, «Команда «Синьої чайки»» Тоне Селішкара, «Ловці перлів» М. Пашека, «Моабітський зошит» Муса Джаліля, Поезії (збірка) Франце Прешерена та ін.
Не стало відомого літературознавець 2 жовтня 2016 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі. На будинку по вул. Олеся Гончара, 52 відкрито меморіальну дошку.
Пам’ятаємо, вивчаємо, читаємо.
Джерело зображення: https://vechirniy.kyiv.ua/news/113451/
