«…Світитиме народам із пітьми
Зоря Максима Рильського…»
Д. Павличко
24 липня 2025 року минув 61 рік як відійшов у вічність Максим Тадейович Рильський (1895-1964).
24 липня, в день пам’яті Максима Рильського, вже багато років відбуваєтья Громадська панахида на Байковому кладовищі біля памятника Поета. В цей День збираються всі бажаючі покласти квіти і пошанувати таким чином пам'ять поета. Традиційно науковці Музею поклали квіти із саду Поета на могили людей, яких знав і любив Максим Тадейович: Юрія Яновського, Павла Тичини, Остапа Вишні, Володимира Сосюри, Миколи Лисенка, Марії Заньковецької ...
Поетичне слово Максима Рильського і досі живе в серцях українців, а його внесок у розвиток нашої культури є вагомим і важливим, таким, що є актуальним і сьогодні.
Максим Рильський лишив по собі 35 поетичних збірок, понад чверть мільйона поетичних рядків перекладів, серед яких поема Міцкевича «Пан Тадеуш», французька поезія, кілька збірок наукових статей, редагування поетичних та етнографічних видань.
У 1972 році була заснована щорічна премія ім. М. Рильського за найкращий художній переклад.
"Багряний вечір догорів,
І попіл падає на місто,
Переливається намисто
Понаддніпрянських ліхтарів.
По шумі денних голосів
На серці тихо, сумно, чисто.
Ніч, лампа, роздум, самота,
Сніги паперу ще німого,
Спокійна творчості тривога,
В мовчанні зімкнені уста,
Ледь-ледь окреслена мета
Знов серце манить у дорогу.
6 грудня 1963 – січень 1964
