29 жовтня у Голосіївському мануарі відбулась презентація книги «Життя після 16:30. Сім років потому» незвичайного письменника Олександра Терещенка. Він не просто літератор. Олександр Леонтійович — ветеран ЗСУ, захисник Донецького аеропорту, один з тих, кого історія сучасної війни називає «кіборгами», Народний Герой України. У жовтні 2014 року він з побратимами потрапив під черговий обстріл російських терористів. Рятуючи друзів, Олександр руками схопив гранату, що залетіла в будівлю, й намагався її викинути. Граната вибухнула. Олександр повністю втратив праву руку, частково ліву та зазнав ушкодження ока. Однак, важке поранення та тривала реабілітація не зламали дух мужнього захисника. У своїй книзі «Життя після 16:30. Сім років потому» Олександр Терещенко розповідає про своє життя після поранення. Однак його книга — це не спроба перекласти свій тягар на читача, ні. Навпаки, кожен, хто прочитає книгу, отримає заряд сили духу, надії та гумору. Автор не ідеалізує себе, чесно розповідає про власні страхи, невдачі, про шлях, яким він йде до своїх особистісних перемог, непомітних сторонньому оку, але важливих для нього особисто (побутова незалежність, подолання власних викликів).
Пан Олександр мав досвід адміністративної роботи: заступник начальника Академії патрульної поліції з соціально-гуманітарних питань, посада заступника Міністра у справах ветеранів України.
На зустрічі також був присутній Сергій Дзюба — український сценарист, режисер, письменник. Вони з паном Олександром саме поверталися зі зйомок документального фільму «Залізні переваги», між іншим, відвідали Мигію — село, в якому виріс Олександр Терещенко. (1 листопада на YouTube відбулася прем’єра цієї кінокартини). Пан Сергій також військовий: 2022 року пішов до лав ЗСУ, у вересні 2022 року був поранений у бою під Горлівкою. Отримав нагороду «Сталевий хрест». Сергій Дзюба написав сценарії до фільмів «Позивний Бандерас» та «Заборонений» і став автором однойменних книг.
Серед гостей був також професійний диктор та викладач акторської майстерності Андрій Любіч. Він став голосом книги — озвучив її в Республіканському будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих. Там же було надруковано цю книгу шрифтом Брайля, яким користуються незрячі. Таким чином, книга є інклюзивною та доступною для всіх читачів.
Володимир Борисович Петровський, відомий громадський діяч Києва, керівник Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» виконав авторські пісні: «Шлях до Голгофи», «Невідправлений лист зі шпиталю», «Тост за Україну», які були написані вже після початку повномасштабного вторгнення.
Наші гості ставили різні питання Олександру Терещенкові й про його мрії, і про нові книжки, і про подолання страхів на війні…
Вечір проводила директор музею, Вікторія Леонтіївна Колесник, яка своєю чергою наголосила на неймовірному психологічному, історичному та ментальному досвіді українського народу, який через століття проніс відчуття непокори до загарбників.
Голосіївський мануар за давньою традицією частував гостей трояндовим чаєм, яблукам та грушами з музейного меморіального саду, трансформованими в пиріг та київське сухе варення… Точилися жваві розмови сьогодення: мовне питання, подорожі, плани, кулінарні смаки, а Володимир Борисович порадував гостей музею виконанням легких, гумористичних пісень…
Попри прохолодну осінню пору, гості розійшлися, зігріті теплом, гостинністю та затишком Музею Максима Рильського.
